ДУМКА: Що робити зі «священною війною» Росії проти України та колективного Заходу

сесвітній російський народний собор під головуванням Патріарха Кiрiла, глави Російської православної церкви, проголосив у Москві 27 березня 2024 року «наказ», який містить кілька єресей, зокрема те, що криваве військове вторгнення Росії в Україну є якимось чином «священною війною» і що «вся територія нинішньої України має бути включена до зони виключного впливу Росії». Це не залишає місця для переговорів, окрім випадку відмови України від свого права на існування.

«Наказ» також розкриває масштаби імперіалістичних планів Росії, стверджуючи, що ця «священна війна» ведеться не лише проти Києва, а й проти «колективного Захoду, який за ним стоїть», і що Росія та її народ виконують «місію Стримуючого [2 Солунян 2:6-7]», який захищає світ від «наступу глобалізму і перемоги Заходу, який впав у сатанізм».

Більше того, цей «наказ» проголошує, що кордони «русского мира» (російського світу) є ширшими за державні кордони «сучасної Російської Федерації та великої історичної Росії». Це особливо тривожно, оскільки Кремль вважає, що він має право і зобов’язаний захищати росіян і російськомовних людей будь-де в цьому безмежному «русском мире».

Цей «наказ» чітко демонструє маревний і деструктивний геополітичний курс Росії, який розпочався з жорстокого військового нападу на Україну та спрямований далеко за межі кордонів України.

Насправді Кремль передбачав, на початку своєї повномасштабної війни проти України 2022 року, що російська армія, підтримана страшною групою найманців «Вагнера», здолає Київ приблизно за три дні, а потім, з посиленої позиції, буде здатна відтворити «велику історичну Росію».

З цього приводу Кремль продемонстрував свою повну згоду з тим, що колишній радник з національної безпеки США Збігнєв Бжезінський написав у своїй книзі «Стратегічне бачення: Америка i криза глобальної влади», а саме: «Не можна переоцінити, що без України Росія перестає бути імперією, але з Україною, підпорядкованою, а тоді підкореною, Росія автоматично стає імперією».

Зіткнувшись із такою реальністю, Захід, і насамперед Конгрес США, має два варіанти:

(а) ризиковано відкинути ці тривожні сигнали з боку Росії, яка явно втратила моральний компас і здоровий глузд; або

(б) ефективно допомогти Україні зупинити небезпечну імперіалістичну кампанію Росії проти України та колективного Заходу.

Наслідки кожного суттєво відрізняються.

Наприклад, якщо Конгрес США вирішить залишити український народ, йому доведеться нести жахливий тягар відправлення американських черевиків на європейську землю, коли Росія буде вести свою «священну війну» проти країни-члена НАТО.

З іншого боку, якщо Конгрес Сполучених Штатів вирішить надати пакет допомоги, обіцяний Президентом США Україні, без подальших зволікань, тоді ми можемо стати свідками страшної для Росії «перемоги Заходу», яка призведе до миру, безпеки та стабільності у світі.

Ставки дуже високі, але, на щастя, правильний вибір кришталево ясний.

Джерело www.ukrinform.ua