iryna-vilde

Ірина Вільде – українська письменниця, громадська діячка, лауреатка Шевченківської премії.

ЮНЕСКО зарахували її до числа знаменитих людей 20-го століття. Ірина Вільде – українська письменниця, громадська діячка, лауреатка Шевченківської премії. Вона народилася 5 травня 1907 року в Чернівцях. Але її життя тісно пов’язане зі Львовом.

У 1928 році Дарина Дмитрівна Макогон, а саме таке справжнє ім’я письменниці, вступила до Львівського університету на гуманітарний відділ. Брала активну участь у діяльності позауніверситетського студентського гуртка україністів. За це (офіційно була інша причина) у 1930 році під час пацифікацій Дарину не допустили до сесії, і вона покинула університет. Навіть виїхала зі Львова до Станіславова. Там було надруковано перше її оповідання – «Повість життя». Ну а далі поїхала в Коломию.

Той період для Дарини Макогон був дуже творчо плідним. У 1935 році у львівському часописі «Нова хата» вперше з’явились її дописи під псевдонімом Ірина Вільде. Через рік вона отримала премію товариства письменників і журналістів імені Івана Франка у Львові. Тоді серед претендентів були дуже відомі письменниці та літературні критики були в захваті від таланту Ірини Вільде. Її твори дуже жіночі, чуттєві, інтимні і водночас прості. Вони про кохання, про зраду, про жіноче серце таке неприборкане і хемерне.

Під час німецької окупації Вільде з сім’єю проживали на Франківщині. Її чоловік працював у мережі УУН. Після доносу місцевих поляків у Гестапо чоловіка заарештували і розстріляли. Восени 1944-го Ірина Вільде знову їде до Львова. Тут працює спецкором газети «Правда України». У 1947-му стає депутатом Верховної Ради. У 1949-му вийшла друком її збірка оповідань «Зелена брама» на львівські теми. А вже в наступні роки Ірину Вільде і її друга Михайла Рудницького звинуватять в націоналізмі.

Ірина Вільде вирізнялася добротою, вона опікувалася старшими літераторами, молодими письменниками і поетами, влаштовувала літературні зустрічі. У 1964 вийшов другий том роману «Сестри Річинські». За нього Ірині Вільде присуджено Шевченківську премію. Ірина Вільде була щасливою і нещасною. Вона любила і втрачала, а в останні роки дуже хворіла.

Твори Ірини Вільде перекладені польською, німецькою, російською, румунською, угорською та іншими мовами. У 2007 році Львівською організацією Національні спілки письменників України засновано всеукраїнську літературну премію її імені. Ірина Вільде належить до тих, про кого ми кажемо «Наші».

Матеріали надані радіо «Львівська хвиля», автор проєкту «Наші» – Віра Пузенко.

Поділитись