Болонья, 1483 рік. За дубовим столом сидить людина з глибоким поглядом, а в руці — гусяче перо. Пахне свіжим пергаментом і тушшю. Він ставить останню крапку у книзі, що стане першим друкованим твором українця в Європі. Його ім’я — Юрій Дрогобич, і він щойно змінив історію.
Хлопець із краю мапи.
Він народився близько 1450 року в місті Дрогобич — на краю тодішнього світу для гуманістів Риму чи Відня. Але в його голові народжувалося щось більше за географію.
Молодого Юрія приймають до Краківського університету. Там він не просто вчиться — блискуче закінчує філософський і медичний факультети.
А далі — неймовірне: він їде до Італії. У Болоньї, серці європейської науки, стає доктором медицини й філософії. А згодом — ректором Болонського університету. Ректором! Іноземець! Українець! XV століття!
Зірки, що говорять.
Юрій був одержимий не лише логікою, а й космосом. У 1483 році він видає книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» — перший друкований твір українця. Це не просто астрологія — це рання наука, де він намагається передбачити політичні й природні зміни, ґрунтуючись на спостереженнях за зорями.
Цю книгу читають у Празі, Парижі, Римі. Її обговорюють при дворах. А ім’я “Georgius Drohobicz de Russia” вперше звучить науково і гордо з українським корінням.
Учитель Коперника?
Існує версія, що юний Миколай Коперник міг читати твори Дрогобича. Бо саме в Кракові, на початку XVI століття, вчили за книжками з Італії. І цілком можливо, що саме українець поклав першу логічну цеглину до революції в астрономії.
І забуття.
Помер Юрій Дрогобич тихо. У Кракові. Без фанфар. Без могили, яку можна точно знайти.
Його ім’я згасло на кілька століть. Бо не був вельможею. Бо писав латиною. Бо був з “провінції”.
Але тепер ми знаємо: перший український голос у європейській друкарській історії належав йому.
Він ішов не за модою, а за правдою. Не до трону — до істини. І якщо зорі справді впливають на долю — одна з них тоді точно засвітилася над Дрогобичем.
Матеріали надані радіо «Львівська хвиля», автор проєкту «НАШІ» – Віра Пузенко.