Чи знаєте ви, що перший друкований твір українця з’явився ще у 1483 році в Римі? Його автором був Юрій Дрогобич — видатний астроном, медик, філософ і ректор Болонського університету.
Це історія про те, як хлопчик із маленького галицького містечка Дрогобичa завдяки допитливості та силі волі пробив собі дорогу до наукового Олімпу Європи.
У місті Дрогобич (Львівська область) встановлено Пам’ятник Юрію Дрогобичу (Юрію Котермаку) — видатній постаті українського та європейського Ренесансу.
Справжнє ім’я Юрій Котермак. Народився близько 1450 року в місті Дрогобич (Львівщина). Юрій народився в родині Михайла-Доната Котермака, який був ремісником-солеваром (у ті часи Дрогобич був одним із головних центрів видобутку солі в Європі). Через Дрогобич постійно проходили торгові шляхи.
Малий Юрій із дитинства бачив купців із Богемії, Угорщини, Німеччини та Італії. Слухаючи їхні розповіді про далекі країни, він загорівся пристрастю до мандрів та вивчення іноземних мов. Початкову освіту він здобув при церкві Св. Юра в Дрогобичі, де швидко засвоїв старослов’янську мову та основні засади рахунку.
Церква Святого Юра збудована у XV ст., остаточного вигляду набула 1678 р. Це одна з восьми дерев’яних церков Карпатського регіону, включених до списку ЮНЕСКО.
Трагедія, що змусила подорослішати: Коли Юрію було близько 10–12 років, у нього померли батько та мати. Залишившись сиротою, хлопчик мусив сам дбати про своє майбутнє. Незважаючи на скруту, Юрій мав пристрасну жагу до навчання. У ті часи сіль варили у великих відкритих закромах (пальнях), які працювали навіть уночі. Спостерігаючи за вогнем та нічним небом Галичини, Юрій захопився рухом зірок, що пізніше переросло у професійне заняття астрономією.
Юрій зрозумів, що рідне місто більше не може дати йому знань. Близько 1465 року він пішки вирушив до Львова, де влаштувався писарем при кафедральному соборі. Саме у Львові він вперше зустрів європейських освічених гуманістів, опанував латину (тодішню мову науки) та твердо вирішив вступати до університету. Щоб зібрати гроші на навчання в Ягеллонському університеті (Краків), Юрій наймався писарем та помічником до купецьких караванів. Цей досвід навчив його самостійності, веденню фінансових справ та дав розуміння реальної географії, яку він пізніше опише у своїх працях.
Коли Юрій прибув до Кракова, у реєстраційних списках його записали як Georgius Michaelis de Drohobicz (Юрій, син Михайла з Дрогобича). Замість того, щоб соромитися свого провінційного походження, він зробив ім’я рідного міста своїм прізвищем, з яким і увійшов у світову історію.
Юрій здобув фундаментальну освіту в найкращих наукових центрах Європи:
- Краков (Ягеллонський університет): Здобув ступені бакалавра (1470) та магістра (1473).
- Болонья (Болонський університет): Навчався медицині та астрономії, де отримав ступені доктора філософії (1478) та доктора медицини (1482).
- Керівництво університетом: У 1481–1482 роках (у віці 31 року!) очолював Болонський университет — один із найстаріших у світі. Вчиняв судово-цивільну юрисдикцію над студентами та викладачами.
Юрій Дрогобич був людиною універсальних знань (homo universalis) — гуманістом Ренесансу, який поєднував точні науки з літературою.
- Астрономія та метеорологія
Прогнозування затемнень: Вперше математично точно розрахував час двох місячних затемнень. Вивчав вплив космічних тіл на погоду та кліматичні зміни. - Географія та картографія
Вперше у друкованому виданні дав географічні координати низки міст Східної Європи, зокрема Львова, Дрогобича, Вільно та Москви. - Медична практика
Досліджував зв’язок між затьмареннями та поширенням епідемій. Працював особистим лікарем при дворах європейської знаті та викладав клінічну медицину.
Професійний шлях Юрія Дрогобича можна сміливо назвати запаморочливим для людини XV століття. За неповне 44-річне життя він встиг зробити кар’єру науковця, ректора, королівського медика та педагога. У Болоньї — головному науковому центрі тогочасної Європи — Дрогобич швидко здобув авторитет як серед студентів, так і серед професорів. З 1478 року він читав лекції з астрономії (яку тоді називали «вільними мистецтвами»), а пізніше — і з медицини. Йому доручали складати щорічні офіційні астрономічні й метеорологічні календарі для університету. У 31 рік його обрали ректором Болонського університету. За тогочасними традиціями, ректор не лише керував навчальним процесом, а й мав цивільну та кримінальну юрисдикцію над студентами й викладачами. Це була найвища адміністративна посада, яку іноземець міг обійняти у світі тогочасної освіти.
У 1483 році в Римі вийшла перша друкована книга українця, латиномовна праця про астрономічні розрахунки, географічні дані, метеорологічні прогнози. «Prognosticon Anni 1483 Currentis» («Прогностична оцінка 1483 року»). Книга відкривається віршованим латинським прологом, що робить її першим друкованим поетичним твором українського автора.
Незважаючи на високий статус в Італії, у 1487 році Дрогобич повернувся до Східної Європи та став професором Ягеллонського університету в Кракові. На лекціях з медицини він спирався на класичні праці Гіппократа, Галена та Авіценни, однак доповнював їх власні спостереження щодо впливу гігієни та погоди на здоров’я людей. Він був одним із перших, хто знайомив студентів із гуманістичними ідеями європейського Відродження.
Найвідомішим слухачем його лекцій став молодий Миколай Коперник, який вступив до університету у 1491 році. Під час навчання у Кракові молодий Коперник слухав лекції Юрія Дрогобича та брав приватні уроки з математики. Вважається, що саме лекції Дрогобича надихнули Коперника на створення геліоцентричної системи світу.
Дрогобич залишив помітний слід не лише в науці, а й у літературі свого часу. Його головна книга «Prognosticon Anni 1483 Currentis» містила не лише сухі розрахунки, а й віршований вітальний пролог на латині, адресований Папі Римському Сіксту IV. Його рукописні трактати та листівки з астрономічними розрахунками переписувалися та використовувалися науковцями по всій Європі — в Італії, Німеччині, Франції та Угорщині.